Вівторок, 19.03.2024, 11:02
Вітаю Вас, Гість

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час

Позакласна та позашкільна виховні роботи. Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Позакласна робота проводиться в поза навчальний час у вигляді занять з гімнастики, легкої атлетики, лижної підготовки та туризму, в секціях, гуртках.

Позакласна робота є добровільною, тому не повинна включати в себе обов'язкових видів змагань, обов'язкових звітових показників і документів. Навчальні плани позакласних занять також мають не примусовий, а рекомендований характер. Позакласні заняття повинні розвивати навики самостійної роботи школярів.

Позашкільна робота – освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

 

Завдання позакласної та позашкільної роботи:

  • закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці;
  • розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування у них наукового світогляду, вироблення умінь і навичок самоосвіти;
  • формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів;
  • організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг;
  • поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості.

Всебічний розвиток людини, що є головною метою виховання, охоплює розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання в їх нерозривному зв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. Кожен з цих напрямів має свій зміст і конкретні завдання.

Завдання розумового виховання:

  • Озброєння учнів знаннями основ наук.
  • Формування наукового світогляду.
  • Оволодіння основними розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація).
  • Вироблення вмінь і навичок культури розумової праці.

Завдання морального виховання:

  • Формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань.
  • Виховання моральних почуттів.
  • Вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

Завдання трудового виховання:

  • Психологічна підготовка особистості до праці.
  • Практична підготовка до праці.
  • Підготовка школярів до свідомого вибору професії.

Завдання естетичного виховання:

  • Формування естетичних понять, поглядів і переконань.
  • Виховання естетичних почуттів.
  • Виховання потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві.

Завдання фізичного виховання:

  • Виховання здорової зміни, бажання спілкуватися про своє здоров”я, постійно займатися фізичною культурою і спортом.
  • Підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту.
  • Підготовка до фізичної праці, виховання працездатності.

Позакласна і позашкільна робота будується на розглянутих раніше принципах виховання, проте вона має і свої специфічні принципи.

Добровільний характер участі в ній – учні можуть обирати профіль занять за інтересами.

Суспільна спрямованість діяльності учнів – зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображає досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.

Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів – ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.

Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юнацької та художньої творчості – ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.

Зв'язок з навчальною роботою – позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.

У позакласній та позашкільній роботі з фізичного виховання широко використовуються туризм і спорт.

Туризм – це різноманітні за формою, змістом і тривалістю походи та подорожі, спрямовані на активний відпочинок, фізичний розвиток, загартування, пізнання рідного краю. З учнями молодших класів проводяться переважно прості форми подорожей, передусім поширений туризм вихідного дня. Це невеликі одноденні походи за добре вибраним і перевіреним маршрутом. В такому поході слід поєднувати елементи ігрової, навчальної, трудової і пізнавальної діяльності дітей, проводити загартовуючі процеси. У міських школах проведення походів включає поїздку транспортом за міську зону і піший похід за обраним маршрутом.

Спорт – це специфічна діяльність, спрямована на досягнення високих показників у будь-якому виді фізичних вправ. До занять спортом молодші школярі залучаються в секції з таких видів спорту, як плавання, художня і спортивна гімнастика, настільний теніс, фігурне катання на ковзанах та інші.

Форми організації фізичного виховання школярів становлять певну систему, яка охоплює:

  • уроки фізичної культури;
  • фізкультурно оздоровчі заходи в режимі навчального дня (гімнастика перед початком занять, фізкультурні хвилини під час уроків, ігри та фізичні вправи на перервах і в режимі подовженого дня);
  • позакласна фізкультурно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання);
  • позашкільна спортивно-масова робота (за місцем проживання учнів, заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, дитячих туристських станціях, спортивних товариствах, самодіяльні заняття школярів фізичними вправами в сім'ї, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах, у парках).

Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи

Форми організації виховання поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні.

Масові форми виховної роботи.

До них відносять конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо.

Читацька конференція – важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, який допомагає їм глибше зрозуміти зміст та поетику твору, прищеплює літературно-естетичні смаки. Полягає в обговоренні дітьми книг і творчості окремих письменників у школі, бібліотеці, клубі.

Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і міжнародного політичного життя, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо.

Ранки-зустрічі, літературні вікторини. Практикують у роботі з молодшими школярами.

Зустрічі з відомими людьми краю влаштовують переважно для середнього та старшого шкільного віку.

Групові форми виховної роботи.

До цих форм належать політичні інформації, години класного керівника, гуртки художньої самодіяльності, робота з пресою, радіо - і телепередачами, екскурсії, походи та ін.

Політичні інформації поділяють на оглядові й тематичні. Оглядові політінформації – короткі популярні повідомлення про найважливіші події, які хвилюють світ. Тематичні політінформації присвячуються розкриттю одного або кількох питань, органічно пов'язаних між собою. У процесі політичного інформування учнів важливо забезпечити новизну, своєчасність, оптимальний для них обсяг, якість інформації (достовірність, надійність, повнота), а також селективність і засвоєння.

Година класного керівника – дієвий засіб формування у школярів наукового світогляду і моральної поведінки, їх проводять у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг та ін.

Важлива роль у позакласній виховній роботі належить гурткам художньої самодіяльності. Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в тому, що мистецтво естетично розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають змогу виявити свою творчість. Учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і природи, людських стосунків, більше тягнуться до книги.

Індивідуальні форми виховної роботи

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через “внутрішні умови”. Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування, гру на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо.

Позакласне читання має на меті формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання.

Колекціонування позитивно впливає на загальний розвиток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі навички, виховує цілеспрямованість і наполегливість.

Самостійні заняття

Мета і завдання самостійних занять. Залучення школярів до фізичної культури — важливий доданок у формуванні здорового способу життя. Поряд із широким розвитком і подальшим удосконалюванням організованих форм занять фізичною культурою, що вирішує значення мають самостійні заняття фізичними вправами. Сучасні складні умови життя диктують більш високі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Всебічний розвиток фізичних здібностей людей за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає зосередити усі внутрішні ресурси організму на досягненні поставленої мети, підвищує працездатність, зміцнює здоров'я.

Систематичне, відповідне статі, віку і стану здоров'я використання фізичних навантажень — один з обов'язкових факторів здорового режиму життя. Фізичні навантаження являють собою сполучення різноманітних рухових дій, виконуваних у повсякденному житті, а також організованих чи самостійних занять фізичною культурою і спортом, об'єднаних терміном “рухова активність”. У великої кількості людей, що займаються розумовою діяльністю, спостерігається обмеження рухової активності.

Численні дані науки і практики свідчать про те, що реальне впровадження серед школярів самостійних занять фізичними вправами недостатньо. Існують об'єктивні і суб'єктивні фактори, що визначають потреби, інтереси і мотиви включення школярів в активну фізкультурно-спортивну діяльність. До об'єктивних факторів відносяться: стан матеріальної спортивної бази, спрямованість навчального процесу по фізичній культурі і зміст занять, рівень вимог навчальної програми, особистість викладача, стан здоров'я дітей, що займаються, частота проведення занять, їхня тривалість.

Якщо мотиви, що спонукають до самостійних занять, сформувалися, то визначається мета занять, нею може бути: активний відпочинок, зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості, виконання різних тестів, досягнення спортивних результатів.

Форми і зміст самостійних занять

Після визначення мети підбираються напрямок використання засобів фізичної культури, а також форми самостійних занять фізичними вправами.

Існує три форми самостійних занять: ранкова гігієнічна гімнастика, вправи протягом дня, самостійні тренувальні заняття.

Ранкова гігієнічна гімнастика включається в розпорядок дня в ранковий час після пробудження від сну.

Основні напрямки реформи школи передбачають підвищення уваги до питань гігієни, навчанню школярів слідкувати за станом свого здоров'я. Ранкова гімнастика повністю виховує навики гігієни і фізичної культури. Її виконують в спортивному костюмі, до сніданку, в теплу пору року по можливості на свіжому повітрі (на подвір'ї біля хати), в холодну – в провітреній кімнаті, завершують водними процедурами: душем, обливанням, або обтиранням.

Під час перерв між уроками треба надавати дітям можливість для активного відпочинку, щоб в теплий період року вони могли виходити в двір школи, а в холодний період року пограти в завчасно провітреному приміщенні. Грають діти самостійно, невеликими групами. Масові ігри і змагання проводити не слід.

Ніякими зусиллями неможливо досягнути стовідсоткового охоплення школярів заняттями в спортивних секціях і спортивних школах, адже багато хто з них бере участь в інших шкільних гуртках, навчаються в музичних школах, на курсах. І тільки, якщо кожний захоче знайти і знайде час, щоб самостійно займатися фізичними вправами, мета досягнення масовості у фізичній культурі школярів буде вирішена.

Вправи протягом дня виконуються в перервах між навчальними чи самостійними заняттями. Такі вправи попереджають наступаюче стомлення, сприяють підтримці високої працездатності протягом тривалого часу.

Фізичні вправи потрібно проводити в добре провітрених приміщеннях. Дуже корисно виконувати вправи на відкритому повітрі.

Самостійні тренувальні заняття можна проводити індивідуально, чи в групі з 3-5 чоловік і більше. Групове тренування більш ефективне, чим індивідуальне. Займатися рекомендується 2-7 разів у тиждень по 1-1,5 год. Займатися менше 2 разів у тиждень недоцільно, тому, що це не сприяє підвищенню рівня тренованості організму. Кращий час для тренувань — друга половина дня, через 2-3 год. після обіду.

Тренувальні заняття повинні носити комплексний характер, тобто сприяти розвитку всієї безлічі фізичних якостей, а також зміцнювати здоров'я і підвищувати загальну працездатність організму.

Ходьба і біг. Найбільш доступними і корисними засобами фізичного тренування є ходьба і біг на відкритому повітрі в умовах лісопарку.

Біг — найбільш ефективний засіб зміцнення здоров'я і підвищення рівня фізичної тренованості, а так само зміцнення серцево-судинної системи.

Ходьба і біг на лижах. Індивідуальні самостійні заняття можна проводити на стадіонах, чи у парках у зоні населених пунктів.

Атлетична гімнастика — це система фізичних вправ, що розвивають силу, у сполученні з різнобічною фізичною підготовкою. Заняття атлетичною гімнастикою сприяють розвитку сили, витривалості, спритності, формують гармонічну статуру.

Розвиток сили забезпечується виконанням наступних спеціальних силових вправ:

  • вправи з гантелями: нахили, повороти, кругові рухи тулубом, віджимання, присідання і т. д.
  • вправи з гирями: піднімання до плеча, на груди, однієї і двома руками, поштовх і жим однієї і двох гир, 1 ривок, кидання гирі на дальність;
  • вправи з металевим ціпком: ривок різним хватом, жим коштуючи, сидячи, від грудей, через голову, згинання і розгинання рук у ліктьових суглобах;
  • вправи зі штангою (маса підбирається індивідуально): підйом штанги до грудей, на груди, з підсіданням і без підсідання;
  • різні вправи на тренажерах і блокових пристроях.

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Виховання національної свідомості учнів, формування рис громадянина Української держави – основні напрями роботи закладу. З нагоди дня Соборності України учні 9-А класу підготували загальношкільну лінійку. Щербюк Анна, Бойко Діана, Барбюк Марія, Соколовська Руслана, Колос Богдан, Кулик Юлія, Королюк Денис, Андрійчук Софія, Бабіч Богдан, Смуток Дмитро розповіли про історичний факт злуки українського народу, його значення.

Учні 5Б,В класів під керівництвом Деленів Т.М. виконали танець флешмоб «Україну не здолати», яким ствердили:

Ніщо нас не спинить,

Хай буде Вкраїна Соборна навік,

Велика і вільна Соборна, міцна

У світі поважна, для нас дорога!

Сергіюк Л.Г.

Продовження »