Вівторок, 19.03.2024, 07:40
Вітаю Вас, Гість

Достеменно невідомо, коли постала наша Торчинська школа. Але в 1583-1585рр. у Торчині жив і працював учитель і священик Ярмоген Яцкович. Він майстерно переписував від руки богослужбові книги. Можливо й школа тоді була при Свято-Георгіївській двопрестольній церкві.

Донині збереглася цинкова вивіска Торчинського народного училища 1830 року. Є й давні підручники, шкільний дзвоник, грифельна дошка, на якій писали замість зошита. Є знімки і пізніших шкіл і вчителів. Лікар Бенц Меєр Бейлін на початку минулого століття побудував на свій кошт у містечку школу.

У період польської окупації Волині Торчинська школа була семикласною. Була навіть школа, яку заснували тут січові стрільці у 1916 році. Вперше тоді навчалися діти українською мовою. А вчителем був Федір Андрійович Конкевич. До 1935 року школа була в єврейських будинках Мотя і Хаскеля. А потім ввели в дію нову школу (біля стадіону). За німецької окупації Волині в 1941 році школа була відкрита в тому ж корпусі. Директором призначили вчителя Климюк. Його учні ще пам'ятають, як гарно він розповідав про тривожну історію України, вчив учнів співати гімн «Ще не вмерла Україна», стрілецькі пісні. Через кілька місяців німецька влада школу закрила.

Відновилося навчання в Торчинській школі у вересні 1944 року. Вона в числі перших учнівських будинків була відремонтована.

Короткий час тут директорував ще польський учитель Павло Коршовський. Це він турбувався не лише про приміщення, а й про клумби біля нього.

Певний час продовжували справу попереднього директора Заговора Катерина Йосипівна, в 1945 році – учитель Басюк., а за ним аж до 1949 року Володимир Федорович Коваль.

П’ять років (1950-1955) директорував прекрасний учитель історії Дмитро Гнатович Барановський. Це він формував у школі колектив талановитих педагогів, які згодом вивели її в число кращих на Волині.

Всього рік (1956-1957) керував школою Перепеча Микола Васильович, який велику увагу приділяв здоровому способу життя. За цей час Торчинська школа славилася своїми фізкультурниками, переможцями районних і обласних змагань.

Деякий час керував школою фізик Іван Петрович Печерський. Стояв на чолі педколективу до 1960 року. Його заступником був молодий, енергійний, талановитий математик Степан Йосипович Тур, який згодом очолив колектив Торчинської школи.

Щира залюбленість у свою професію і предмет, вимогливість та принциповість у роботі, відповідальність та мудрість у керівництві – провідні риси, що характеризують цю людину. Директорував С.Й. Тур до 1965 року, а потім аж до 1998 року викладав математику в старших класах і сприяв багатьом випускникам пов’язати своє життя з точними науками, з комп’ютерними системами.

Декілька років (1965-1972) директором школи працювала Валентина Миколаївна Іванова – великий майстер викладання російської мови та літератури. Вмілий організатор, вона наполегливо впроваджувала кабінетну систему викладання навчальних предметів. Зріс і авторитет школи, яка давала глибокі знання більшості учнів.

Підтримував цей авторитет і наступний директор Мефодій Михайлович Новосад, математик за спеціальністю, але доброї душі чоловік. Стара Торчинська школа, яка містилася у трьох будівлях, багато клопотів завдавала новому директору. Не було такого куточка в школі, куди б не заглянув Мефодій Михайлович, не приклав своїх рук. Незмінними на його шляху були людська повага, довір’я колег по роботі, вдячність учнів. Ось звідки він черпав сили, бажання працювати.

В історії школи яскравою зорею був її колишній директор, а потім учитель історії, української мови та літератури Віктор Оксентійович Савраюк. Його звали «ходячою енциклопедією», знавцем різних галузей знань. Кожного з колег він намагався вислухати і зрозуміти, не засуджувати і критично не оцінювати. Навіть зауваження робив делікатно, тактовно, не принижуючи вчителя як особистість.

Починаючи з вересня 1980 року до 2013 року очолює колектив знаючий історик Олександр Володимирович Романюк. Школа ще знаходилася у старому приміщенні, хоча уже розпочалося будівництво нової триповерхової школи. Там роботи вистачало. Задіяні у роботі були всі: і вчителі, і техпрацівники, і батьки учнів та громадськість селища. Вона стала до ладу 1 вересня 1987 року.

Багато зробив Романюк О.В. щодо зміцнення навчально-матеріальної бази школи, естетичного оформлення кабінетів, актового та спортивного залів, було обладнано лінгафонний кабінет, придбано меблі, відкрито комп’ютерний клас.

З вересня 2013 року і до сьогоднішнього дня директором школи стала Ольга Ростиславівна Ворошик. За час її керівництва школа повністю змінила обличчя, стала більш сучасною, модерною. Класи оновилися, наповнились.

Великий слід у діяльності педагогічного колективу школи залишила вчитель рідної мови,заступник директора Галина Архипівна Кравчук. Більше 20 років вона відмінно справлялася з непростими обов’язками адміністратора. А понад 40 років Галина Архипівна віддала рідній школі. Це справжній майстер педагогічної справи,людина великого педагогічного такту.

За високу професійну майстерність значком” Відмінник народної освіти” нагороджено Бондарчук Любов Степанівну. Це не лише відмінний творчий український філолог,а й старанний завуч школи. Пам’ятають випускники виховні заходи,проведені під керівництвом Любов Степанівни як заступника директора з виховної роботи. Згодом вона стала курувати навчально-виховну роботу в школі.

Філолог ліричного характеру,великий знавець дитячої психології Коршкова Мирослава Федорівна зуміла організувати учнівський колектив. Турбувалась про кожного учня, про порядок у школі,про зв’язок з батьками.

В умовах відродження української державності в Торчинській загальноосвітній школі на вищий ступінь піднесено патріотичне виховання. Школа діє за програмою «Освіта України ХХІ ст.».

Школа має свої традиції:

  • проводи випускників у дорогу життя вишиваними рушниками, хлібом-сіллю та напутнім словом батьків;
  • День самоврядування в школі;
  • святкові зустрічі з вчителями-пенсіонерами з нагоди Дня працівників освіти;
  • тематичні загальношкільні лінійки;
  • проводи на заслужений відпочинок працівників школи;
  • родинні свята;
  • уроки-екскурсії у Торчинському народному історичному музеї;
  • свято Букваря;
  • доброчинні акції «Подаруй бібліотеці книгу», «Підтримай бібліотеку».

Школа гордиться своїми випускниками:

кіноаматор Валентин Люпа; композитор Юрій Савраюк;краєзнавець Світлана Гаврилюк (Кравчук); науковець Мироїда Сидун; проректор Володимир Середа; поетеса Тетяна Яков’юк; доценти Микола Сур’як, Ярослав Омельковець, Руслана Медведчук, Олександр Гуртовий, Алла Сур’як, Цюпак Олена, Дацюк Леонід.

Нині це колектив професійно компетентних, ініціативних педагогів, чудова команда однодумців, творчих особливостей. Педагоги намагаються створити такі умови, таке середовище, де комфортно могли б почувати себе всі учасники педагогічного процесу, безперервно могли опановувати вміннями саморозвитку і самовдосконалення.

Педагогами школи реалізовуються інноваційні технології. Вчителі активно використовують проектні, інформаційно-комунікативні, інтерактивні технології.

На базі школи працюють школа молодого педагога, школа передового педагогічного досвіду, семінари. Невід’ємною частиною навчально-виховного процесу стали педради, адміністративні наради, педчитання, дискусії, учнівські конференції.

Інтелектуальному розвитку школярів сприяють поглиблене вивчення математики та української мови. Введено правовий та економічний профілі у старшій школі.

У виховній діяльності колектив навчального закладу працює над оновленням основних підходів до виховання особистості. Випускник школи, на думку колективу,– це людина, здатна до самопізнання, творчості, самовдосконалення, з гуманістичним світосприйманням і почуттям відповідальності за долю України, її народу.

Для проведення святкових дійств у школі створена кімната народознавства. Школа працює у тісній співпраці із Торчинським народним історичним музеєм.

Слова В. Сухомлинського: «Педагогічна ідея – це повітря, якому розправляє крила педагогічна творчість», стали своєрідним кредо освітян загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. смт. Торчин.